ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти

Загальні положення

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

3) ключова компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);

4) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

5) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

6) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

7) комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

8) міжпредметна компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

9) міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

10) предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;

11) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

12) предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

13) предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин “людина — природа”;

14) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Державний стандарт складається з:

Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі — Базовий навчальний план);

загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.

Інваріантна складова змісту початкової загальної  освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як “Мови і літератури”, “Математика”, “Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Здоров’я і фізична культура”, “Технології” та “Мистецтво”. Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.

Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.

Освітня галузь “Мови і літератури”

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Мова навчання (українська мова,
мови національних меншин)

Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів мотивації вивчення мови;

забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

формування комунікативних умінь;

опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;

соціально-культурний розвиток особистості;

формування вміння вчитися.

З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Мова вивчення (українська мова,
мови національних меншин)

        Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з  урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

створення позитивної мотивації до засвоєння знань;

формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;

засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.

Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається  за такими змістовими лініями,  як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Іноземна мова

      Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;

оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;

розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;

участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;

оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;

засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються  такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Літературне читання

метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчої літературної діяльності школярів;

виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Освітня галузь “Математика”

Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням  математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

        вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Освітня галузь “Природознавство”

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Освітня галузь “Суспільствознавство”

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство” є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;

формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;

розвиток в учнів активної мотивації  дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;

виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;

набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі “здоров’я і фізична культура” і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.

З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.

Освітня галузь “Технології”

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;

розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером;

виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.

Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Освітня галузь “Мистецтво”

Метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;

формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;

розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі “Мистецтво” визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

ПОГОДЖЕНО

Завідуюча методичним

кабінетом управління освіти

_________________ Е.Ф.Ларюк

ПЛАН

роботи методичної комісії вчителів 2-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів м.Шостки

на 2012-2013 навчальний рік

І. Аналіз роботи методичної комісії за 2011-2012 навчальний  рік, завдання на новий 2012-2013 навчальний рік.

У 2011 – 2012 н.р. методична комісія вчителів 1-х класів   працювала над реалізацією науково-методичної проблеми  «Компетентнісний підхід до проектування всебічно розвинутої особистості з використанням сучасних технологій».

            Міська комісія вчителів 1 класів налічувала 27 вчителів: 26 вчителів (96%) мають вищу освіту, 1 вчитель (4%) – середню спеціальну освіту; вчителів, які працюють  від 10 до 20 років – 7 чол. (26 %), від 20 до 30 років – 8 чол. (30%),  від 30 до 40 років – 12 чол. (44%). Вибули зі складу  Бомок Є.М. та Скляренко Л.М. у зв’язку з виходом на пенсію, прибули Карпенко О.О. /шсш №1/, Кузьменко С.Ф. /шзш №7/, Садова І.В. /шзш №11/, Осадча О.П. /шпсш №13/.

                   В роботі комісії брали участь учителі, які мають педагогічні звання:                               „учитель-методист” – 1 чол. (4%), „старший учитель” – 11 чол. (41%)  та кваліфікаційні категорії: «спеціаліст вищої  категорії»  -  21 чол. (78%),    «спеціаліст І категорії»  – 4  чол. (15%), «спеціаліст» - 2 чол. (7%)

Курсову перепідготовку в СОІППО пройшли в поточному році вчителі згідно поданих заяв:  Карпенко О.О. /шсш № 1/, Садова І.В.. /шзш № 11/, Семенова Л.П.  /шзш № 5/; Кузьменко С.Ф. /шзш №7/, Чернишова Н.Г. /псш №13/.           У 2011-2012  н.р. успішно пройшли атестацію вчителі: Ковальова Л.А. /шзсш № 10/, Мосіна А.Д. /шзш №11/ , які  підтвердили кваліфікаційну категорію «спеціаліст  вищої  категорії», а Нестерова Л.П. /шзш №8/ - категорію «спеціаліст  вищої  категорії» та звання «старший учитель».

            Всі вчителі  взяли участь у програмі «100 відсотків».

Протягом навчального року було проведено 3 засідання згідно плану роботи; виносилися на розгляд актуальні питання. Зокрема вчителі знайомилися з передовим педагогічним досвідом, поглиблювали знання із методики та практики початкового навчання.            На засіданні  виступили зі звітом про свою роботу в атестаційний період вчителі, що атестувалися.

            В обласній творчій групі «Нетрадиційна система роботи з навчання грамоти першокласників» працювали Карпенко О.О., Грива І.А., Бурик Л.С., Гончарова О.А. /шсш №1/,  Бурдюг А.В. /ШНВК:сш-„ліцей”/,  Садова І.В./№11/;у міськй творчій групі «Формування національно-свідомої особистості на основі краєзнавчого матеріалу» - Самусь Н.М./шзш №5, Грива І.А. /шсш №1/

Досвід вчителів  розповсюджувався через участь у міських заходах:  Нестерова Л.П. /шзш №8/ взяла участь в конкурсі „Мій найкращий урок”, в конкурсі «Класний керівник року» - Ковальова Л.А./шзсш №10/.

            На міському інструктивно- методичному семінарі вчителів 1 класів «Особливості організації адаптаційного періоду та навчально-виховного процесу учнів 1 класу» з презентаціями виступили Чернишова Н.Г. /шпсш №13/, Коваленко О.Ю. /шзш №7/, а також Грива І.А. /шсш №1/ та Семенова Л.П. /шзш №5/.

            На міському семінарі методистів дошкільних навчальних закладів та заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів «Наступність в роботі дошкільного навчального закладу та школи – вимога часу» з презентацією виступила Грива І.А., відкриті уроки провели Бурик Л.С. та Карпенко О.О. /шсш №1/

За інноваційною програмою «Я і Україна. Довкілля» продовжують працювати вчителі: Грива І.А., Карпенко О.О., Гончарова О.А., Бурик Л.С.

/ шзш № 1 /. За інноваційною  програмою розвитку дитини «Росток» працюють учителі: Бурдюг А.В.,  Лавриненко С.О. /шк.№2 -„ліцей”/, Нечипоренко Т.М. /шзш № 4/.Учителі всіх інших шкіл працюють за звичайними програмами .

Аналіз роботи комісії свідчить, що за минулий навчальний рік значно підвищився науково-теоретичний та методичний рівень викладання дисциплін початкової школи, посилилась увага до виховної та розвивальної функції навчання, до пошуку його ефективних форм і методів. Всі учні засвоїли програмовий матеріал .

Учителі  брали участь у підготовці та проведенні роботи з обдарованими учнями початкової школи міста.  В  проведенні Всеукраїнського конкурсу з української мови ім. П.Яцика та міських олімпіадах взяли участь Грива І.А. /шзш № 1/, Нечипоренко Т.М. /шзш №4/,    Лавриненко С.О. /шк.№2 -„ліцей”/, Семенова Л.П. /шзш №5/; Грива І.А. /шзш № 1/   була членом журі міського конкурсу „Класний керівник року”

Участь у педагогічній виставці  «Я атестуюсь» взяли вчителі, що атестувалися, які представили власні методичні розробки.

Поряд з цим слід зазначити, що не всі вчителі  беруть участь у науково-методичній роботі, не запроваджують у шкільну практику педагогічні інноваційні ідеї, неохоче беруть участь і фахових конкурсах, рідко друкують свої  творчі доробки на сторінках фахових  освітянських видань.

            В анкетуванні особистих запитів   взяли участь 24 вчителі,  роботою  комісії задоволені всі.  Найбільш вдалим в роботі  вчителі  вважають обмін досвідом педагогів,  своєчасність розгляду  актуальних  питань,     практична направленість питань, злагоджену та комфортну  роботу .

Удосконалювати роботу  учителі пропонують за напрямками: методична та психолого-педагогічна підготовка. Бажають отримати  таку допомогу:  проведення методичних консультацій з планування, відвідування відкритих уроків колег, надання допомоги в створенні презентацій. 

Аналіз роботи педагогів дає підставу зробити висновок, що завдання, що випливають із науково-методичної проблеми комісїї, в основному виконано.

У 2011-2012 н.р. члени комісії будуть  працювати над реалізацією методичної проблеми „Навчально-методичне забезпечення розвитку творчого потенціалу учня, формування  національно свідомої всебічно розвинутої особистості шляхом упровадження сучасних інноваційних технологій та компетентнісного підходу» та  вирішенням таких задач:

·         Удосконалення професійної компетентності педагогів із застосуванням інформаційних технологій та мультимедійних засобів.

·         Удосконалення форм  і методів роботи з обдарованими дітьми:  підготовка учнів до участі в конкурсах, олімпіадах.

·         Залучення  вчителів до участі в конкурсі  « „Класний керівник року”, „Мій кращий урок”, в роботі  творчих груп, розповсюдженні власного педагогічного досвіду на сторінках фахових журналів та газет.

2.Засідання комісії:

№	Тематика засідання	Форма проведення	Методи проведення	Дата	Місце проведення	Відповідальні
	1 засідання	Секція, конференція		28.08. 2012	ШСШ№1	Керівник
1	Аналіз роботи  за  2011-2012 н.р. Обговорення та затвердження плану роботи на 2012-2013 н.р.		Звіт			Грива І.А., керівник
2	Організація навчально-виховного процесу в початкових класах у 2012-2013 н.р.		Повідомлення			Лавриненко С.О. , ШНВК:сш-ліцей
3	Упровадження Державного стандарту початкової освіти		Інформаційна трибуна			Попелуха Т.І. шзш №4
4	Виховання здорового покоління з навичками здорового способу життя.		Практикум			Осадча О.П. шсш №13
5	Критично-аналітичний огляд науково-методичної, педагогічної та психологічної літератури.		Анонс-огляд			Ковальова Л.А.  шзш №10
	2 засідання			11.01. 2013	Шсш №1	Керівник
1	Сучасні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Виступ			Лопан О.О.  шзш-інтернат
2	Нестандартні уроки з розвитку зв'язного мовлення та позакласного читання.		Демонструван-ня фрагментів			Нечипоренко Т.М. шзш №4, Ковбаса О.І. ш №6
3	Нові підходи до сучасного уроку. Технологія проведення особистісно орієнтованого уроку		Ділова гра			Бурдюг А.В. ШНВК:сш-ліцей
4	Портфоліо вчителів, що атестуються.		Звіт			Вчтелі
	3 засідання			01.04. 2013	Шсш №1	Керівник
1	Форми організації позакласної діяльності учнів.		Обмін досвідом			Нестерова Л.П. шсш №8
2	Використання мультимедійних засобів у навчально-виховному процесі		Майстер-клас «А я роблю так»			Самусь Н.М. шсш №5
3	Тренінг педагогічної майстерності: методична розробка.		Панорама творчості			Мурка Г.М. шсш №9 Кияненко В.В. шзш №12
4	Діагностика потреб, інтересів та запитів педагогів.		Анкетування			Керівник

3.Робота між засіданнями:

№	Зміст роботи	Дата	Місце проведення	Відповідальні
3.1.	Організаційно-методична діяльність:
1	Участь у конкурсі «Мій кращий урок»;	Листопад	Школи міста	Члени експертної групи
2	Участь у проведенні Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика;	Листопад		Члени журі
3	Участь у проведенні міських олімпіад;	Березень	Шспш №13	Члени журі
4	Участь у проведенні міського етапу обласного природничо-математичного конкурсу «Совенятко»;	Квітень	Шспш №13	Члени журі
5	Участь у проведенні міжнародних конкурсів „Колосок”, „Кенгуру», «Соняшник»;	Жовтень-березень	Школи міста	Члени журі
6	Вивчення роботи вчителів, що атестуються: Карпенко О.О., Бурик Л.С./шсш №1/, Семенової Л.П. /шзш №5/, Кузьменко С.Ф. /шзш №7/,Садової І.В. /шзш №11/, Чернишової Н.Г. /шпсш №13/;	Жовтень-березень		Керівник ММК
7	Відвідування уроків, зрізи знань вчителів, що атестуються;	Листопад-березень		Керівник ММК
3.2	Описово-корекційна діяльність:
1	Вивчення передового досвіду Шляхецької І.П. «Розвиток креативного мислення»	Протягом року		Вчителі
3.3	Інформаційно-просвітницька діяльність:
1	Проведення методичних консультацій для вчителів;	1 понеділок місяця о 14.00	шсш №1	Керівник
2	Корекція календарних планів, проведення співбесід щодо знання вимог програми;	Вересень, січень,		Керівник
3	Аналіз тем самоосвіти членів МК;	Індивідуально		Керівник
4	Створення  та організація  роботи блогу МК	Вересень		Лавриненко С.О., Бурдюг А.С. /ШНВК-ліцей/
5	Друкування   творчих доробок на сторінках фахових  освітянських видань;	Протягом року		Вчителі
6	Участь у педагогічній виставці;	Січень-березень
7	Проходження  курсів  підвищення кваліфікації при СОІППО	Згідно графіку
3.4	Експериментально-дослідницька діяльність
1	Робота школи педагогічної майстерності: o       за інноваційною програмою «Я і Україна. Довкілля» . o       за інноваційною  програмою розвитку дитини «Росток»	Протягом року		Вчителі шсш №1 Вчителі ШНВК-ліцей,  шзш № 4
2	Робота експертної комісії з рецензування методичних розробок	Листопад		Керівник, експертна група
3	Робота  проблемного семінару «Розвиток уваги молодших школярів»	Протягом року
4	Рробота школи молодого керівника «Розвиток креативного мислення молодших школярів засобами позакласної роботи з математики»	Протягом року
5	Робота проблемної групи «Формування національно свідомої творчої особистості»	Протягом року		Самусь Н.М. /шзш №5/
3.5	Експертно-діагностична діяльність:
1	Моніторинг кадрового складу вчителів	Вересень		Керівник
2	Практичні рекомендації вчителям 1 класів щодо  апробації прописів, рекомендованих СОІППО	Протягом року		Члени творчої групи

План роботи  комісії  обговорено і схвалено на засіданні 28.08.2012 р.

Керівник міської методичної комісії

вчителів 2 класів                                                                          І.А.Грива